пʼятниця, 10 лютого 2012 р.

Хто хоче зі мною листуватись? Ні не так, ЛИСТІВКУВАТИСЬ.

 Хм, я, здається, продовжую рекламувати те, що мені подобається ;)

Сьогодні - про програму Postcrossing
Думаю, немає потреби вникати в історію, досить двох фактів: їй тільки 6 з половиною років, а листівок навколо світу облетіло вже понад 10 мільйонів. Я у системі 64 дні, отримала 6 листівок з різних країн: зі Сполучених Штатів, Німеччини, Португалії, Росії і Білорусі. 
І ви знаєте, коли бачу нову листівку у себе на столі... Це надзвичайне відчуття. Це означає, що хтось, хто також є учасником листування (чи то пак листівкування:), хто також любить приносити іншим радість, одного разу отримавши випадкову адресу почав робити для мене маленькі приємнощі. Ця людина вочевидь поцікавилась моїм профілем і прочитала, яку б листівку я хотіла отримати. Ця людина купила, вибрала з тих, що вже має, або просо зробила своїми руками листівку, яка мала б мене потішити. Цій людині не шкода було кількох гривень в еквіваленті на те, щоб ця листівка поштою прийшла чи прилетіла до мене. І ця людина посміхнулась, я впевнена, що посміхнулась, коли побачила, що я вже отримала цей малесенький подаруночок, зареєструвала його і написала своє величезне Дякую. Та і хто б не посміхнувся? :)
Часом я роблю листівки сама. Роздруковую фото з написом "Greetings from Kyiv", оформлюю, підписую, клею марки. Ношу кілька штук у гаманці - про всяк випадок.  Розказую невідомим людям по той бік планети про Україну. Бо це насправді непоганий спосіб донести власну думку ;) Бережливо складаю отримані листівки у файлик. Хвалюсь друзям при кожній нагоді. Арієць висловив припущення: "І потім ти всім розповідаєш, що з отим парубком з Порто і тою дівкою зі Спокена, штат Вашингтон, пила за одним столом і танцювала в одній кімнаті? А ще ви найсправжісінькі товариші?" Насправді, ні. Але чого ж, ідея не погана... ;)
Цілком можливо, що колись пошта буде працювати лише для надсилання посилок і листівок. Хоча для посилок зараз використовують інші методи. Гаразд, тоді тільки листівок. Але пошта існуватиме. Вірю в це, бо Посткросинг - це класно! І кінець кінцем, у певний момент ти розумієш, що досить писати лише чужим людям, коли є і рідні. Тому ручку в руки - і бігом підписувати наступне послання! :) 
Я уже пішла, а ви? Чи будемо говорити?

Немає коментарів:

Дописати коментар