вівторок, 17 квітня 2012 р.

Про Львів і його амплуа


Василь Расевич, "Львів націоналістичний?" // Leopolis multiplex.

Цікаво було почитати цю роботу, правда. На відміну від деяких інших текстів у збірці від захід.нет, ця розвідка мені сподобалась. Без води, з розкриттям своєї думки – честь і хвала автору. До того ж, я ще жодного разу не бачила, щоб хтось брався пояснювати, то чому ж Львів таки зараз націоналістична столиця країни, хоча підґрунтя під тим не так і багато. Самій було цікаво, але не настільки, щоб заглиблюватись, просто був якийсь дисонанс між прочитаним і побаченим.                                                                                                                         

А уявляю, який дисонанс був у тих моїх російськомовних знайомих, які свого часу поїхали до Львова вперше. Це ж так страшно: там заведуть не туди, куди треба, покинуть в темряві серед ночі, зневажливими поглядами різатимуть і труїтимуть, як тільки почують російську мову. Це смішно, але люди насправді цього бояться, хто бував на форумах, той бачив. Я розумію, чому це антимоскальське амплуа підтримується, і то дуже ретельно. Це весело. Так-так, насемперед все це тому, що це – весело. Я суджу по собі, звісно ж, бо належу до тієї ж вікової групи, яка найактивніше розповідає анекдоти про москалів.

Але скидається на те, що весь оцей процес просто-на-просто проходить повз власне жителів Львова – не молодь же становить абсолютну більшість населення, правда ж? Проходить повз, бо мешканці, хоч і не підтримують, але й не намагаються руйнувати той образ. Бо львів’яни не фест як відрізняються від решти українців, я вам скажу. Хіба підприємливіші, цього, зрештою, досить, щоб пишатися собою. І чому тільки вони пишаються в душі тихенько одним, а розповідають комусь – інше?..                                          
                                   
Знаєте, мені просто не подобається, що оті перелякані москалики, що збираються до Львова, файно розучуючи фрази українською, щоб без акценту, повертаючись потім плюють на землю і знічев’я так, з легким нальотом власної важливості і презирства до тих, хто обманював, кажуть: "Та що там у тому Львові, брехня це все! За російську ніхто не скаже, а ще піддакнуть і обслужать ліпше ніж деінде".                                                          

Отак-то, а скажіть-но, ви цього хотіли? Я – ні. Але ж я і не зі Львова :(

2 коментарі:

  1. ..ну Львів - це чи не одне з міст в Україні, в якому ще залишилось УКРАЇНСЬКЕ , і тут я сподіваюсь завжди будуть говорити українською мовою.А ті люди,що вчать укр.мову, приїжжаючи до Львова. правильно роблять)
    П.С : і повір, львів*яни ой як фест відрізняються від інших "українців".У нас своя атмосфера,яку не зруйнувати.А інші міста - запроданці (не всі, але більшість) і про цю тему варто розголошувати..

    ВідповістиВидалити
  2. Хм, мабуть, мені не вдалося повністю передати свою думку. Я намагалась сказати, що львів"яни насправді не такі вже й форпостники українського, кількість російськомовних вражає. А ті, хто їдучи до Львова вчить українську, повертаються звідти нерідко (не завжди, але не рідко) зі ще більш зневажливим ставленням до державної, ніж до того.
    І одразу казати, що інші міста - запроданці, як мінімум, не красиво. Бо інших міст у нас понад чотири сотні. І будь-які ярлики - це надто серйозне звинувачення від однієї чотирьохсотої, хіба ні?

    ВідповістиВидалити