четвер, 16 лютого 2017 р.

Не питайте у Вікіпедії, «як же так»


Є два основні типи коментарів до публікацій про Вікіпедію: «чудовий ресурс! завжди ним користуюся» і «фігня це все, створив статтю, її витерли, більше не писатиму».

Я регулярно стикаюся зі скаргами на вилучені з Вікіпедії статті. Як стається, що люди, які раніше писали коментарі перші, починають писати другі? «Я написав статтю про свій проект, він же такий важливий, а її витерли, як так», «Я написала про нашу компанію, а мені сказали, що там порушення авторських прав, але ж то все з сайту фірми, як так», «Наша ГО — найпатріотичніші патріоти у всьосвіті, українці мають знати своїх героїв, а статтю про нас вилучили, як так» і десь в такому дусі, і все закінчується словами «більше не намагатимуся, пишіть тепер усе самі».

По-перше, не можливо налякати вікіпедистів словами «пишіть тепер усе самі», бо це, холєра ясна, саме те, чим вони досі — весь час, роками, без сну і без грошей — займаються, не відаючи і не переймаючись про ваше безцінне існування. (Щоб ви знали, такі лякалки — це переважно тупо, але якщо вони дієві — то ще й підло).

По-друге, я знаю, в чому ваша проблема. Вона полягає в тому, що ви писали _про_себе_. Особисто, проектно чи організаційно, але писання про себе запрограмоване на невдачу. Ой справді, тут, звісно, виникне запитання-аргумент «але хто ж знає про мене краще за мене? хіба, коли людина пише про себе, це не джерело?». Але відповідь на нього ясна: ні, не джерело. Людина має властивість бути упередженою. Фахівці скажуть вам, що в середньому мемуари треба ділити наполовину, бо всі ми схильні на(або при-)писати тільки хороше. Написання про себе у Вікіпедії не вітається. Ви це робити можете — навіть купа людей це справді робить, визнаю, — але чи ви здатні бути неупередженими і писати не з голови, а зі сторонніх публікацій про вас?

По-третє, Вікіпедія — не панацея. Я сама щодня десь кажу, що вона чудова, прекрасна, корисна, впливова, що нею можна користуватися для отримання інформації, для тренування навичок реферування і перекладу, для поповнення інформації українською мовою про все на світі і посилення присутності української мови в інтернеті. Але я також кажу, що Вікіпедія — не панацея. Вона стороння, вона не може сама щось пропагувати, будь то українська мова чи продукт вашої фірми. Вона прагне бути якомога більш нейтральною. І вона третинна. Розумієте, для читачів це навіть не вторинне джерело інформації. Якщо історичний документ — це первинне джерело, науково-історична публікація — вторинне, то Вікіпедія, де в статті про подію згадано цю публікацію — третинне, і без вторинних джерел вона не пишеться.

«Але ж це вартісне, корисне, потрібне, патріотичне, українське, як же так». Між цим вартісним-корисним-і-теде та Вікіпедією ви маєте спершу побудувати місток. Якщо ви робите проект, а про нього не пишуть ЗМІ — замучте їх, щоб вони написали. Благо, зараз можна навіть написати новинарям в FB, і якщо ви такі класні, про вас напишуть. Якщо ваша фірма номер-один-в-україні, не полінуйтеся знайти рейтинг, який справді буде це підтверджувати. Якщо ви написали перший-в-україні-гіпер-пупер-роман, то турбуйтеся НЕ про те, щоб про нього писалося у Вікіпедії, а про те, щоб його продавали, купували, читали і говорили. Вікіпедія — це наслідок відо́мості, не треба використовувати її як причину, а потім ображатися на всіх і пускати нюні «які вони погані, вилучили статтю, я на вас ображений». Будуть сторонні публікації — буде стаття.

#ЯпишуВікіпедію про якісь ліві речі. Мені складно писати про те, до чого я маю відношення, бо відчуваю, що буду перетягувати на себе ковдру (і це саме те, що відбувається в обговореннях статей, коли редактор статті починає сперечатися з її предметом). Здалося б покращити статтю про мою організацію, і навіть є чим, але мені було б набагато спокійніше, якби це зробила стороння людина.

Кожен може допомогти Вікіпедії, написавши статтю. Є тисячі імен, назв, термінів, дат, про які ви можете написати. Тому якщо у вас є вільний час, турбуйтеся про свою відо́мість, щоб про вас колись можна було написати, або пишіть про щось іще.

PS. Третій тип коментарів насправді існує, і це «ох, часом буває складно, але якщо не я, то хто?», але це наступна стадія, до якої доживають не всі, і такі коментарі переважно лишаються не висловлені. Бо робота не любить галасу. Запитання є?

середу, 8 лютого 2017 р.

Не використовуйте Вікіпедію для читання «гарячих новин»

Вікіпедія настільки правдива,
наскільки правдиві використані для статей джерела.

Я вирішив почати з висновку, якщо раптом у вас не вистачить терпіння дочитати до кінця. Але думаю, краще прочитати статтю повністю: у світі «альтернативних новин» вміння розуміти, кому і коли вірити, дуже навіть необхідне.
Покажу вам, як нещодавні протести у Румунії були відображені у статті Вікіпедії. Приклади будуть з англійської Вікіпедії, так щоб мова вас не зупиняла, але те саме стосується і Вікіпедії румунської і, цілком вірогідно, будь-якої іншої мовної версії сайту. Потім спробуємо дізнатися більше про те, як інші гарячі новини описуватися в минулому і я дам кілька підказок, як використовувати ці статті (не зважаючи на заголовок).
Отож, що стається у Вікіпедії, коли щось значиме з'являється у новинах? Спочатку створюється стаття. Потім, якщо новина справді велика, як-то протести, її додають на головну сторінку. Потім настає час звичайної вікі-роботи: зацікавлені вікіпедисти (а також табуни анонімних користувачів, з різними інтересами, висловленими чи ні) починають покращувати, розширювати і змінювати новину і статтю, намагаючись діяти згідно з основними правилами Вікіпедії, якими є нейтральна точка зору та перевірність. Це в теорії. На практиці, «біла, освічена, чоловічої статі» більшість вікіпедистів дуже вірогідно з початкової версії статті дуже круто скосить в сторону власної точки зору. Наприклад, ця версія від 2 лютого не містить згадки про інші позиції, висловлені на публічній зустрічі 30 січня, напередодні прийняття законів. Також щоденні редагування, якими додавалася кількість протестувальників, постійно обирали найбільше число (інколи ігноруючи попередньо додані джерела, що вказували менші числа), а деякі редактори навіть публікували непідтверджені чутки. В румунській Вікіпедії одна особа прямо відмовилася додавати будь-яку реакцію від уряду.
Може це тому, що Румунія — країна маленька, і деінде ситуація з гарячими новинами краща? Давайте поглянемо на Рейс 370 Малайських авіаліній (знаєте, той що зник у 2014-му і так і не був знайдений). Статтю редагували понад 500 разів у перші 8 годин після того, як про нещасний випадок стало відомо — набагато більше, ніж статтю про Румунію. Все ж, одна з ранніх версій статті містила 2 різні згадки часу відправлення, а також деякі непідтверджені домисли про зниження літака до 200 м, тоді як інша версія пізніше того ж дня згадувала, що на борту літака був громадянин Австрії — розслідування показало, що паспорт було вкрадено задовго до польоту. Багато сумнівних фактів було додано у наступні кілька днів, поки ЗМІ висували власні гіпотези того, що ж сталося з літаком.
Image by Mikael Häggström,
CC BY SA-3.0
Чи означає це, що треба вірити тим, хто заявляє про ненадійність Вікіпедії? Що роблять досвідчені вікіпедисти, щоб попередити ці проблеми, Що ж, вони насправді роблять багато чого, але оскільки Вікіпедію може редагувати кожен, вони можуть тільки виправляти, а не попереджувати. Треба пам'ятати, що кількість досвідчених користувачів, зацікавлених певною темою, обмежена і їхній внесок дуже легко перебити сотнями редагувань за короткий період часу — навіть, або особливо, в англомовній версії. З плином часу зацікавленість випадкових редакторів пропадає, а ті, хто лишаються зацікавленими темою, продовжують редагувати статтю, доводячи її до пристойного рівня. Поточна стаття про MH370 удесятеро більша за розміром, порівняно з ранніми версіями, і має обширні розділи про пошуки та можливі причини катастрофи. Можливо, там все ще знайдеться кілька неправдивих речей, але їх можна легко помітити при порівнянні цитованих у тексті статті джерел, а ще — вони лиш незначно впливають на розуміння подій читачем. Підозрюю, що це саме станеться зі статтею про протести у Бухаресті через місяць або щось таке (за умови, що напруженість ситуації у подальшому знизиться).
Загалом Вікіпедія досить надійна. Порівняно зі старими енциклопедіями, написання яких займало десятиріччя, статті Вікіпедії набагато швидше набувають пристойного вигляду. Але ми ще не дійшли до того, щоб усе писалося правильно від самого початку. Що ви можете зробити як читач — це не сприймати Вікіпедію як належне, особливо у статтях, що стосуються гарячих новин. Ви завжди маєте перевіряти джерела, згадані у статті, потім порівнювати їх з іншими джерелами. За можливості, спробуйте знайти достовірні джерела, що підтверджують, інформацію, яка вас цікавить, але не намагайтеся копіювати текст звідти у Вікіпедію. Також, навіть якщо у вас дуже розгорілися емоції щодо предмета статті, будь ласка, не вандальте статей. Від цього усім тільки стає важче користуватися Вікіпедією.
Оригінал: Strainu, Don’t use Wikipedia for learning about “breaking news”, 2017-02-07, Creative Commons Attribution License România v3