У книжці, яку я зараз читаю, дослідник описує роботу свого колеги і зауважує, наскільки важливо для науковця бути добре обізнаним з попередніми публікаціями у своїй темі. Інакше, можна легко перевинайти колесо. Крім цього, ознайомленість з помилками попередніх дослідників убезпечить від їх повторювання і дасть підвалини для власної роботи. Але якщо попередня література невідомою досліднику мовою — вона так і лишиться недоступною. [1]
Це все зрозуміло. Далі автор повертається до свого колеги, який, на щастя, прекрасно володіє німецькою, тому знайшов кілька статей початку 20-го століття, мало відомих англомовному загалу.
І тут він пише таке: «Перша з невідомих статей належить Еуджену Ботезату з Університету Чернівців у колишній Східній Німеччині, …». Га, що? Чи то Чернівці перенесли в Німеччину, чи то я геть все забула з історії; і що воно за Ботезат.
Пошук за іменем «Eugen Botezat» одразу дає мені статтю у Вікіпедії англійською, а тоді румунською мовами, на кожній з яких мобільний застосунок услужливо повідомляє, що «стаття недоступна іншими мовами». Добре, що я знаю, що це означає — вони всього лиш не зв'язані між собою, що виправляється… почекайте, рахую… чотирма кліками.
Вікіпедія повідомляє мені, що це австро-угорський румунський буковинський зоолог, десь в такому порядку.
Цей же пошук «лише українською мовою» милостиво відправив мене на тези конференційної доповіді Геряка і Скільського, де вони чемно згадують вже «Еуджена Ботезата», даючи ім'я латинкою в дужках (ціную, поважаю, продовжуйте).
Я ніскілечки не знайома з румунськими іменами, тому відповідь гугла «Не знайдено жодного документу по запиту "Еуджен Ботезат"» мене не засмутила, бо результати принаймні підтвердили, що Еуджен справді буде Еуджен. (Російською, правда. Далі виявилося, що вони російською пишуть Еуджен або Эуджен. Українські тексти тому теж мають Еуджен і Єуджен. Нещасне румунське ім'я).
Але ж, думаю я собі, не може бути щоб цілий професор Чернівецького університету ніде українською не згадувався. А може він таки Євген?
Ну звісно ж, він Євген, так пише українська Вікіпедія і всі інші, хто в ній це ім'я побачив. І теж казала, що «немає версій іншою мовою», воно й не дивно. Тепер ен-ро-ук чемно тримаються за ручки.
Для чистоти пошуку, перевірила ще Юджина, Євгєнія і Ойгена. Так, про всяк випадок.
Книжка про птахів, тому з неї не дізнатися, ким був чи вважав себе Ботезат (опущу ім'я, покищо). Англійська Вікіпедія пише «many of his studies appearing in German», і я не знаю, чи це його праці друкувалися німецькою, оригінально писалися німецькою чи виявилося, що існують німецькою (може, завтра це стане очевидно, але сьогодні ще ні). Але щось я не бачу, щоб він десь в Німеччині жив. Каталог Німецької національної бібліотеки містить рядок «Land: Rumänien (XA-RO); Deutschland (XA-DE)»; може й жив, хто його знає.
Можна зацікавитися, сходити в бібліотеку/и, поговорити з зоологами. Тоді визначити, як достеменно правильно писати його ім'я українською, і закріпити це у Вікіпедії. (Якщо там взагалі можна шось закріпити, гг).
А можна і нє. Ше півкнижки лишилось.
PS. Є версія, що автор сплутав Czernowitz і Chemnitz. Воно й не дивно.
----
[1] An important part of any PhD study is the need to be thoroughly familiar with what has been published previously on one’s particular research topic. This is an essential part of scholarship, without which it is all too easy to end up reinventing the wheel. In addition, knowing what earlier researchers have done enables one to build on their discoveries and avoid the pitfalls identified by their work. Sometimes, though, if the earlier literature is in another language, it can remain inaccessible.
[2] The first of the unknown papers was by Eugen Botezat at the University of Czernowitz in the former East Germany, ...
"Bird Sense" by Tim Birkhead
