Листівки, марки, Вікіпедія і Віра — троє у човні разом із собакою :)

Сьогодні буде ще один допис про листівки. Але не тільки — беріть вище, далі, про пошту, посткросинг, марки, Вікіпедію... Ой, остання ніби як не в тему :) Але тільки не в мене.

Нині прочитала розповідь про те, як буде, коли усі перестануть читати, і згадала, що десь було подібне про те, як помирає пошта. Але "перестануть", "помирає" — то все занадто сильні слова. Просто світ змінюється, і разом з ним змінюємось ми, змінюється наше читання — і функції пошти теж. Останнім часом ходжу на неї досить часто, і, скажу я вам, рідко коли немає біля віконця каси черги бодай в дві людини. Оплачують рахунки, відсилають офіційну кореспонденцію — так, але ось нині бачила хлопця, який запитував (як і я) художні марки — "Вагон пасажирський". Посміхнуло, мені цікавішою була "Хмарочос Гінзбурга". А поряд — дівчина, яка перепитувала, на яку суму треба взяти марок, щоб відіслати листівку в Чехію. Маю підозру, що це все Посткросинг :)


Останній, до речі, повільно, але впевнено захоплює у свої тенета людей з нашого гуртожитку. Пошту нам приносять і кладуть в коробку на вахті, хочеш знати, чи щось прийшло — перебирай. Листівку за Посткросингом помітити не важко — на кожній є порядковий номер, напр.  DE-1873679 (отримала її сьогодні). Спершу бачила тільки листівки для Лілі і для себе, мені було частіше, кожна зміна вахтерок допитувалась, хто ж це мені пише із далекого закордону :) Потім почала помічати ще двоє імен. Далі підсадила свою старосту, а через трохи дізналась, що й наш однокурсник теж отримує — 100% від нас заразився. Загалом, чоловік 10 посткросерів з гуртожитку назву сміливо, а може їх і більше. Вкотре казати, як круто отримати листівку з незнайомим почерком, штемпелем, малюнком, побажанням, маркою... мабуть, не буду. 

Чула, що чимало німців вважають найкращим сувеніром для друзів із закордонної поїздки листівку з того міста, де були. Щоразу інакша, барвиста, з любов'ю і значенням; вона подолала шлях, щоб до тебе дістатись; крім того, цілком банально — не займатиме вдома багато місця, коштує недорого порівняно зі смислом, який несе, а ще дозволяє нагадати товаришеві, якого сто років не бачив, що не забув, що все гаразд :) Вперше мені спало на думку й самій так зробити, коли була в Хапаранді, — батьки оцінили, зрештою, це ж справжнісінький шведський штемпель! Надсилала також із Брюгге. З тих пір закордоном не була, але втяглась у Посткросинг. Люблю хвалитись усім підряд, які листівки я отримала, а які відсилатиму. Чогось затухла у нас в родині традиція писати листівки родичам до свят — все телефони та й телефони... А я не люблю оце дзвонити і повторювати традиційні "щастя-здоров'я-грошей-побільше" (тим більше, що бажати грошей, це тупо). Краще красиву листівочку. Як-то кажуть, замість тисячі слів ;) "Ти дзвонила Марині на її день народження?" — "Мамо, я листівку послала". Це дало плоди, сьогодні мама мені дзвонить і каже: "А я тітці листівку відіслала, а ти?" Наука в ліс не йде, панове! :D Якщо забути, що яйця курей не вчать ;) 

Нещодавно до мене дійшло, що мені набридли стандартні марки. Я вже викручувалась тим, що клеїла їх 5 штук замість двох (не 2+2 грн., а 1,90+1,50+0,30+0,20+0,10), але не те. Юрко якось давно у розмові згадав марки "Маяки України". Пішла на пошту, попросила. Невеликий такий блок з 6 марок — але ж то вони красиві! Шкода розривати. Хм, а зображення українських марок за законом перебувають у суспільному надбанні.. А на зображеннях марок у Вікісховищі стоїть ліцензія PD-UA-exempt... А в українській вікіпедії є стаття Знаки поштової оплати України 2011, а в коментарях її історії редагувань — жалібна фразка "у німців такі статті за кожний рік..." Так я почала складати списки —  вже є за 2009-2012 роки, правда, лише марок, без інших знаків поштової оплати: конвертів, спецпогашень — з цим усім ще треба розібратись. Заливаю зображення марок на Вікісховище. Заодно любуюсь — вони у нас страшно красиві. Блок "Щедра Україна. Літо" поки улюблений. Гм, цікаво, чи той хлопець з пошти знає, що у серії "Локомотивобудування в Україні" є ще багато симпатичних марок :)

Отакі справи. Пишу листівки, вибираю до них художні марки (велииикі, так крутіше), пишу списки марок у Вікіпедію, завантажую зображення, і радію життю. 

PS. Маленька деталь. Зараз сесія :D Екзамен у п'ятницю. :) Ех...

Марка мого дитинства перша, яку я пам'ятаю. 1994 рік випуску, одначе :)