Показ дописів із міткою Вікіпедія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Вікіпедія. Показати всі дописи

05 грудня 2017

Якби Вікіпедія найняла спамерів для своєї реклами

Час від часу я заходжу в розділ «спам», щоб почитати коментарі на wikilovesmonuments.org.ua, які туди потрапляють. (Все-таки інколи там опиняються притомні речі, треба ж їх рятувати?) Спамних коментарів сотні, вони повторюються, і схеми видно краєм ока.

Якби Вікіпедія найняла спамерів, щоб вони рекламували її в коментарях сайтів, це виглядало б десь так.
  • Ми всіємо цінувати Ваш час і розділяємо з Вами спільні цілі. Ваша поінформованість про різні речі наш головний пріоритет. Наші послуги: статті про все на світі з внутрішніми переходами з одної на іншу. Можливість гортати статті до третьої ночі. Не проходьте повз нашу пропозицію, заходьте вже зараз: uk . wikipedia . org
  • універсальний сервіс. для комплексного отримання інфи в інтернеті й оптимізації ваших знань без посередників і переплат в одному місці! Ви вводите потрібну назву, після чого наш пошуковик аналізує її і пропонує статті, в яких вона найчастіше зустрічається, обираючи найоптимальніші входження. Слідуючи підказкам і рекомендаціям, всього за 10 хвилин ви отримуєте безплатну й ефективну статтю про потрібну річ! http://bit.ly/2jRrqbj — як знайти потрібну інфу. https://uk.wikipedia.org/ найкраще в інтернеті
  • збільшення твоїх звивин
  • ми знаємо, що таке хентай https://uk.wikipedia.org/wiki/Хентай — історія, цензура, види, картинки, журнали, відеоігри, дискусії
  • я дуже вдячна за цю тему на форумі! ви класні, продовжуйте в тому ж дусі. https://uk.wikipedia.org/wiki/Римський_Форум — Риточка
  • Напередодні свята обов'язково треба завітати у Вікіпедію! Незалежно від доходу та інших індивідуальних особиливостей, кожній жінці хочеться знати про походження свята і традиції в різних країнах, це безсумнівно. Детальніше читайте на нашому сайті uk.wikipedia.org
  • Дане повідомлення розміщене тут особою, яка прочитала у Вікіпедії, що таке «сайт». Сайт — це сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією під єдиним доменним ім'ям. Ви читаєте це — значить це працює! ;) Подробиці на офіційному сайті https://uk.wikipedia.org/wiki/Веб-сайт, є скорочений перший абзац для лінивих.
  • Дослідники написали у British Medical Journal, що вакцини не викликають аутизму, а стаття, з якої почався весь галас про це, була сфабрикована. Читайте про це та багато іншого на сайті uk.wikipedia.org
  • Не знаєте куди поїхати влітку? Аблі! Економіка: 2010 року серед 2180 осіб працездатного віку (15-64 років) 1690 були активними, 490 — неактивними (показник активності 77,5%, у 1999 році було 74,1%). З 1690 активних мешканців працювали 1592 особи (842 чоловіки та 750 жінок), безробітними було 98 (51 чоловік та 47 жінок). Серед 490 неактивних 216 осіб було учнями чи студентами, 150 — пенсіонерами, 124 були неактивними з інших причин https://uk.wikipedia.org/wiki/Аблі
    Цікавитеся, коли була заснована Черкаська обласна державна телерадіокомпанія «Рось»? Черкаська обласна державна телерадіокомпанія працює в ефірі 19 років. Вона розпочала свою діяльність 14 лютого 1990 року. Своєму народженню вона завдячує колективу Черкаського виробничого об'єднання «Азот», що виступив спонсором. Саме 14 лютого в телеефірі Черкащини вийшло перше «Актуальне інтерв'ю» заслуженого журналіста України Леоніда Рябіщука з Першим секретарем обкому компартії Олександром Ружицьким на технічній базі «Інформвідео» Всесоюзної філії науково-дослідницького інституту техніко-економічних показників у хімічній промисловості. Це відбулося в телеефірі телеканалу УТ-1. Рік на цій же базі виходили в ефір експериментальні програми по 30 хвилин щосуботи. https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкаська_обласна_державна_телерадіокомпанія_«Рось»
    Думаєте, електростанції є лише на Дніпрі? ГАЕС Агвайо (ісп. Aguayo) — гідроелектростанція на півночі Іспанії в провінції Кантабрія. Як нижній резервуар станції використовується водосховище Алса на річці Торіна (права притока Бесайя, яка в свою чергу впадає праворуч до Сайя неподалік від впадіння останньої у Біскайську затоку біля Сантадеру), що дренує північний схил Кантабрійських гір. Його утримує гравітаційна гребля висотою 49 метрів та довжиною 190 метрів, яка потребувала для спорудження 86 тис. м3 матеріалу. Як верхній резервуар слугує штучна водойма, створена на горі західніше від сховища Алса за допомогою кам'яно-накидної дамби із асфальтовим ущільненням висотою 32 метри та довжиною 2,8 км, на яку пішло 4,7 млн м3 матеріалу. Об'єм верхнього резервуару становить 10 млн м3, нижнього — 23 млн м3. Різниця у висоті між ними дозволяє створити напір у 329 метрів. https://uk.wikipedia.org/wiki/ГАЕС_Агвайо
    Можете написати кращу статтю про Ризьку операцію, ніж ми? Вперед! Ризька операція — наступальна операція радянських військ 3-го, 2-го й 1-го Прибалтійських фронтів у взаємодії з Балтійським флотом, що була проведена з 14 вересня по 22 жовтня 1944. Складова частина Прибалтійської стратегічної наступальної операції 1944 року. Мета — розгромити ризьке угруповання Вермахту, звільнити Ригу і вийти на узбережжі Ризької затоки, не допустивши відходу німецьких військ у Східну Пруссію. https://uk.wikipedia.org/wiki/Ризька_операція
    День шоколаду це справді свято! Батьківщиною всесвітнього дня шоколаду вважається Франція. Саме французи в 1995 році поклали початок цього свята. Це молоде свято досить швидко здобуло популярність і крім Франції широко відзначається в Німеччині, Італії, Швейцарії та інших країнах як всередині Європейського союзу, так і за його межами. В Україні День шоколаду найбільш яскраво святкують у Львові. 2016 року святкування відбувалось у березні. https://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітній_день_шоколаду
    Маєте фотку з Анголи? Холєра, у нас нема зображення з Бенгели. Зате є текст! Бенгела (порт. Benguela) — провінція Анголи. Центр — місто Бенгела, площа 31 788 км². Згідно зі статистикою 1988 року, в провінції проживало 297 700 міських і 308 800 сільських жителів, населення провінції становило 606 500 осіб. На 2005 рік населення провінції становило 939 000 осіб. Виходить до Атлантичного океану. На півдні межує з провінціями Намібе і Уїла, на півночі — з провінцією Південна Кванза, на сході — з Уамбо. https://uk.wikipedia.org/wiki/Бенгела_(провінція)
    Медична сигналізація, або Система екстреного виклику допомоги — система, що дозволяє самотнім людям похилого віку та людям з обмеженими можливостями викликати медичну допомогу. Системи медичної сигналізації існують в розвинутих країнах світу вже понад 30 років. Типова система складається з бездротового кулона/браслета та передавача. У випадку настання кризової ситуації людина натискає кнопку на кулоні/браслеті, сигнал ретранслюється передавачем на центральну станцію моніторингу компанії, де оператор викликає необхідну допомогу. https://uk.wikipedia.org/wiki/Медична_сигналізація
    Тепер ви знаєте на одне японське слово більше! Дзьосо́ (яп. 常総市, じょうそうし) — місто в Японії, в префектурі Ібаракі. Розташоване в південно-західній частині префектури, в нижній течії річки Кіну. Виникло на основі річкового порту раннього нового часу. Засноване 1 січня 2006 року шляхом об'єднання міста Міцукайдо з містечком Ісіґе. Основою економіки є виробництво електроприладів. В місті мешкає велика община бразильських емігрантів. Станом на 1 жовтня 2007 площа міста становила 123,52 км². Станом на 1 серпня 2008 населення міста становило 65 818 осіб. https://uk.wikipedia.org/wiki/Дзьосо
    О, ви точно знаєте це обличчя! Але чи пам'ятаєте, де його вперше побачили? Пітер Гейден Дінклейдж  — американський актор театру та кіно. Почав кар'єру 1995 року; широка популярність прийшла після ролі у фільмі 2003 «Станційний доглядач», за яку був номінований на премію Гільдії кіноакторів США 2004 року. Після цього знімався у фільмах «Ельф» (2003), «Суперпес» (2007), «Визнайте мене винним» (2006), британської трагікомедії «Смерть на похоронах» (2007), її однойменному американському рімейку (2010), в екранізації другої книги серії «Хроніки Нарнії»: «Хроніки Нарнії: Принц Каспіан» (2008). За роль Тіріона Ланністера у серіалі «Гра престолів» (2011) Дінклейдж був удостоєний премії «Еммі» у номінації «Найкращий актор другого плану у драматичному телесеріалі» та премії «Золотий глобус» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану — міні-серіал, телесеріал або телефільм». https://uk.wikipedia.org/wiki/Пітер_Дінклейдж
  • Дякую!
  • Привіт! Класний у вас сайт! Зацініть, знайшов супер перелік письменниць-фантасток у гарній якості https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_жінок-фантастів Список найкращих англомовних науково-фантастичних романів https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_найкращих_англомовних_науково-фантастичних_романів Список апокаліптичних і постапокаліптичних творів https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_апокаліптичних_і_постапокаліптичних_творів Брама (роман) https://uk.wikipedia.org/wiki/Брама_(роман) і Маєш скафандр – подорожі будуть https://uk.wikipedia.org/wiki/Маєш_скафандр_–_подорожі_будуть
  • У нас на вищевказаному сайті https://uk.wikipedia.org можна почитати про те, як насправді треба казати «Вишгородська ікона Божої Матері», а не Володимирська
Якось так. Нові різновиди спаму з'являються постійно, тож кгм, мабуть буде й продовження…

by Peter Eich, cc by-sa

16 лютого 2017

Не питайте у Вікіпедії, «як же так»


Є два основні типи коментарів до публікацій про Вікіпедію: «чудовий ресурс! завжди ним користуюся» і «фігня це все, створив статтю, її витерли, більше не писатиму».

Я регулярно стикаюся зі скаргами на вилучені з Вікіпедії статті. Як стається, що люди, які раніше писали коментарі перші, починають писати другі? «Я написав статтю про свій проект, він же такий важливий, а її витерли, як так», «Я написала про нашу компанію, а мені сказали, що там порушення авторських прав, але ж то все з сайту фірми, як так», «Наша ГО — найпатріотичніші патріоти у всьосвіті, українці мають знати своїх героїв, а статтю про нас вилучили, як так» і десь в такому дусі, і все закінчується словами «більше не намагатимуся, пишіть тепер усе самі».

По-перше, не можливо налякати вікіпедистів словами «пишіть тепер усе самі», бо це, холєра ясна, саме те, чим вони досі — весь час, роками, без сну і без грошей — займаються, не відаючи і не переймаючись про ваше безцінне існування. (Щоб ви знали, такі лякалки — це переважно тупо, але якщо вони дієві — то ще й підло).

По-друге, я знаю, в чому ваша проблема. Вона полягає в тому, що ви писали _про_себе_. Особисто, проектно чи організаційно, але писання про себе запрограмоване на невдачу. Ой справді, тут, звісно, виникне запитання-аргумент «але хто ж знає про мене краще за мене? хіба, коли людина пише про себе, це не джерело?». Але відповідь на нього ясна: ні, не джерело. Людина має властивість бути упередженою. Фахівці скажуть вам, що в середньому мемуари треба ділити наполовину, бо всі ми схильні на(або при-)писати тільки хороше. Написання про себе у Вікіпедії не вітається. Ви це робити можете — навіть купа людей це справді робить, визнаю, — але чи ви здатні бути неупередженими і писати не з голови, а зі сторонніх публікацій про вас?

По-третє, Вікіпедія — не панацея. Я сама щодня десь кажу, що вона чудова, прекрасна, корисна, впливова, що нею можна користуватися для отримання інформації, для тренування навичок реферування і перекладу, для поповнення інформації українською мовою про все на світі і посилення присутності української мови в інтернеті. Але я також кажу, що Вікіпедія — не панацея. Вона стороння, вона не може сама щось пропагувати, будь то українська мова чи продукт вашої фірми. Вона прагне бути якомога більш нейтральною. І вона третинна. Розумієте, для читачів це навіть не вторинне джерело інформації. Якщо історичний документ — це первинне джерело, науково-історична публікація — вторинне, то Вікіпедія, де в статті про подію згадано цю публікацію — третинне, і без вторинних джерел вона не пишеться.

«Але ж це вартісне, корисне, потрібне, патріотичне, українське, як же так». Між цим вартісним-корисним-і-теде та Вікіпедією ви маєте спершу побудувати місток. Якщо ви робите проект, а про нього не пишуть ЗМІ — замучте їх, щоб вони написали. Благо, зараз можна навіть написати новинарям в FB, і якщо ви такі класні, про вас напишуть. Якщо ваша фірма номер-один-в-україні, не полінуйтеся знайти рейтинг, який справді буде це підтверджувати. Якщо ви написали перший-в-україні-гіпер-пупер-роман, то турбуйтеся НЕ про те, щоб про нього писалося у Вікіпедії, а про те, щоб його продавали, купували, читали і говорили. Вікіпедія — це наслідок відо́мості, не треба використовувати її як причину, а потім ображатися на всіх і пускати нюні «які вони погані, вилучили статтю, я на вас ображений». Будуть сторонні публікації — буде стаття.

#ЯпишуВікіпедію про якісь ліві речі. Мені складно писати про те, до чого я маю відношення, бо відчуваю, що буду перетягувати на себе ковдру (і це саме те, що відбувається в обговореннях статей, коли редактор статті починає сперечатися з її предметом). Здалося б покращити статтю про мою організацію, і навіть є чим, але мені було б набагато спокійніше, якби це зробила стороння людина.

Кожен може допомогти Вікіпедії, написавши статтю. Є тисячі імен, назв, термінів, дат, про які ви можете написати. Тому якщо у вас є вільний час, турбуйтеся про свою відо́мість, щоб про вас колись можна було написати, або пишіть про щось іще.

PS. Третій тип коментарів насправді існує, і це «ох, часом буває складно, але якщо не я, то хто?», але це наступна стадія, до якої доживають не всі, і такі коментарі переважно лишаються не висловлені. Бо робота не любить галасу. Запитання є?

08 лютого 2017

Не використовуйте Вікіпедію для читання «гарячих новин»

Вікіпедія настільки правдива,
наскільки правдиві використані для статей джерела.

Я вирішив почати з висновку, якщо раптом у вас не вистачить терпіння дочитати до кінця. Але думаю, краще прочитати статтю повністю: у світі «альтернативних новин» вміння розуміти, кому і коли вірити, дуже навіть необхідне.
Покажу вам, як нещодавні протести у Румунії були відображені у статті Вікіпедії. Приклади будуть з англійської Вікіпедії, так щоб мова вас не зупиняла, але те саме стосується і Вікіпедії румунської і, цілком вірогідно, будь-якої іншої мовної версії сайту. Потім спробуємо дізнатися більше про те, як інші гарячі новини описуватися в минулому і я дам кілька підказок, як використовувати ці статті (не зважаючи на заголовок).
Отож, що стається у Вікіпедії, коли щось значиме з'являється у новинах? Спочатку створюється стаття. Потім, якщо новина справді велика, як-то протести, її додають на головну сторінку. Потім настає час звичайної вікі-роботи: зацікавлені вікіпедисти (а також табуни анонімних користувачів, з різними інтересами, висловленими чи ні) починають покращувати, розширювати і змінювати новину і статтю, намагаючись діяти згідно з основними правилами Вікіпедії, якими є нейтральна точка зору та перевірність. Це в теорії. На практиці, «біла, освічена, чоловічої статі» більшість вікіпедистів дуже вірогідно з початкової версії статті дуже круто скосить в сторону власної точки зору. Наприклад, ця версія від 2 лютого не містить згадки про інші позиції, висловлені на публічній зустрічі 30 січня, напередодні прийняття законів. Також щоденні редагування, якими додавалася кількість протестувальників, постійно обирали найбільше число (інколи ігноруючи попередньо додані джерела, що вказували менші числа), а деякі редактори навіть публікували непідтверджені чутки. В румунській Вікіпедії одна особа прямо відмовилася додавати будь-яку реакцію від уряду.
Може це тому, що Румунія — країна маленька, і деінде ситуація з гарячими новинами краща? Давайте поглянемо на Рейс 370 Малайських авіаліній (знаєте, той що зник у 2014-му і так і не був знайдений). Статтю редагували понад 500 разів у перші 8 годин після того, як про нещасний випадок стало відомо — набагато більше, ніж статтю про Румунію. Все ж, одна з ранніх версій статті містила 2 різні згадки часу відправлення, а також деякі непідтверджені домисли про зниження літака до 200 м, тоді як інша версія пізніше того ж дня згадувала, що на борту літака був громадянин Австрії — розслідування показало, що паспорт було вкрадено задовго до польоту. Багато сумнівних фактів було додано у наступні кілька днів, поки ЗМІ висували власні гіпотези того, що ж сталося з літаком.
Image by Mikael Häggström,
CC BY SA-3.0
Чи означає це, що треба вірити тим, хто заявляє про ненадійність Вікіпедії? Що роблять досвідчені вікіпедисти, щоб попередити ці проблеми, Що ж, вони насправді роблять багато чого, але оскільки Вікіпедію може редагувати кожен, вони можуть тільки виправляти, а не попереджувати. Треба пам'ятати, що кількість досвідчених користувачів, зацікавлених певною темою, обмежена і їхній внесок дуже легко перебити сотнями редагувань за короткий період часу — навіть, або особливо, в англомовній версії. З плином часу зацікавленість випадкових редакторів пропадає, а ті, хто лишаються зацікавленими темою, продовжують редагувати статтю, доводячи її до пристойного рівня. Поточна стаття про MH370 удесятеро більша за розміром, порівняно з ранніми версіями, і має обширні розділи про пошуки та можливі причини катастрофи. Можливо, там все ще знайдеться кілька неправдивих речей, але їх можна легко помітити при порівнянні цитованих у тексті статті джерел, а ще — вони лиш незначно впливають на розуміння подій читачем. Підозрюю, що це саме станеться зі статтею про протести у Бухаресті через місяць або щось таке (за умови, що напруженість ситуації у подальшому знизиться).
Загалом Вікіпедія досить надійна. Порівняно зі старими енциклопедіями, написання яких займало десятиріччя, статті Вікіпедії набагато швидше набувають пристойного вигляду. Але ми ще не дійшли до того, щоб усе писалося правильно від самого початку. Що ви можете зробити як читач — це не сприймати Вікіпедію як належне, особливо у статтях, що стосуються гарячих новин. Ви завжди маєте перевіряти джерела, згадані у статті, потім порівнювати їх з іншими джерелами. За можливості, спробуйте знайти достовірні джерела, що підтверджують, інформацію, яка вас цікавить, але не намагайтеся копіювати текст звідти у Вікіпедію. Також, навіть якщо у вас дуже розгорілися емоції щодо предмета статті, будь ласка, не вандальте статей. Від цього усім тільки стає важче користуватися Вікіпедією.
Оригінал: Strainu, Don’t use Wikipedia for learning about “breaking news”, 2017-02-07, Creative Commons Attribution License România v3

07 грудня 2016

Вікіпедія + ЗМІ = дружба, гг


Коли стається якийсь інфопривід, що включає Вікіпедію, я визбирую згадки в ЗМІ і щоразу це викликає хвилю роздумів і впізнавання ходів наших журналістів, контент-творців, контент-вставлячів, от.

Аспект: власні назви


Не завжди людям вдається писати власні назви так, як, скажімо, я б хотіла їх бачити. З поміченого:
  • «Вікімедіа» перетворюється на «Вікімедія» не лише у галичан. 
  • «Вікі любить пам'ятки» російською мовою може перетворитися на «Вики любит памятки», «…пам'ятники», «…монументи» суто залежно від настрою писаки. Ми текстів російською не пишемо, тому в нас не можна взяти одразу правильний варіант, але по-секрету скажу, що росіяни в себе такий конкурс теж проводять, то в них назва усталена.
  • Вікіпедія у декого може бути в лапках, а в декого Wikipedia. Я так думаю, що це у тих, хто не часто нею користується і не звик. Бо якщо з чимось постійно мати справу, то на лапки не лишається ніякого бажання, не кажучи вже про перемикання розкладки, якщо офіційна назва твоєю мовою теж є.
З іменами проблеми бувають рідко, хіба що з ніками. Була новина «Українець зафільмував місячний кратер Тихо для Вікіпедії» про Конкурс наукових фотографій. Там в тексті є, що автор зображення — VikaLvov. Мені видавалося, що не треба бути нобелівським лауреатом, щоб подумати, що Віка принаймні українка

Аспект: подача


З тим, що фотоконкурси «Вікі любить пам'ятки» і «Вікі любить Землю» називають фотоконкурсами Вікіпедії, або взагалі не вживають слова конкурс, а просто кажуть «Вікіпедія вибрала/назвала найкращі фото року», я вже змирилась. Ну а шо, система ж складна: є громадська організація «Вікімедіа Україна», яка підтримує Вікіпедію та інші вікіпроекти в Україні, вона проводить має гроші, тому проводить фотоконкурси з певних тематик, щоб Вікіпедію було чим ілюструвати (бо ж від вас не дочекаєшся, якщо пряником не помахати); а сама Вікіпедія — це ж сайт, що він може провести, і конкурс проводиться навіть не там. Система складна, в заголовок таке не запхнеш — а тут «Вікіпедія вибрала…», і поїхали. Вовк з ним, спрощено, але без брехні. Зрештою, я навіть використала таке спрощення в назві цього допису, гг.

Аспект: головне зображення публікації


Інколи хочеться спитати: де вони їх беруть?.. Та я знаю, що це гуглиш слово «вікіпедія» і маєш, але інколи відверто не розумію, чому вибирають картинку саме ту, яку вибирають. Наприклад, англомовне слово Wikipedia (от просто слово) до публікації про україномовну Вікіпедію. Це не є неправильно, все одно вона багатоєдина в своїй багатомовності, але все ж. Або беруть картинку поганої якості, пікселізовану, хоча можна взяти кращу. Що особливо не розумію, це коли в прес-реліз навмисне подаєш картинку нормальної якості, а беруть все одно щось дивне.

Клацання по кожній картинці нижче виведе на 800-піксельну версію; якщо треба, то є й більші.

Автор: Wikimedia Foundation,
CC BY-SA 3.0
Автор: Wikimedia Israel,
CC BY-SA 2.0

Аспект: фото


Мені ніколи не праглося вивчати аудиторію, але якось воно виходить, що A/B тест щоразу робить сам себе. Десяток найкращих фотографій конкурсу ми a) викладаємо на офіційному блозі конкурсу, b) розсилаємо прес-релізом (хочете — внесу вас в базу, нема питань; ми наче не дуже нудні релізи пишемо). Навчені гірким досвідом на початках, на зображення, що йдуть у прес-реліз, ставимо вотермарки, намертво вбиваючи ім'я автора і назву ліцензії, бажано знайшовши золоту середину між непомітністю і незручністю обрізати. На сайтах же звично ідуть просто фото, а всі імена-регалії-описи — у підписах.

Тому добре видно по публікаціях на новинних сайтах, хто
  1. читає наші блоги (або соцмережі, чи де там ще можна виловити лінк) — ці беруть просто фото, 
  2. читає наші прес-релізи — ці беруть фото з вотермарками, 
  3. тирять новину в інших сайтів — якщо хтось із другої когорти умудряється ставити на наші фото ще й свій вотермарк (ну не бевзі, на чужі-то знімки), а чуваки з когорти третьої ставлять такі файли у свої публікації — це …як же це назвати …мило/епічно/дивно/стрьомно/ай-виберіть-свою-емоцію-самі.
За тим, як роблять підписи до фото, їх теж можна погрупувати:
  1. найрозумніші, НМД, беруть повні підписи з нашого блогу, і не видумують: у нас це назва об'єкта, розташування, автор фото, назва ліцензії.
  2. більшість подає назву об'єкта і автора фото. На таких мені доводиться сваритись, бо назву ліцензії вказувати теж треба. Кінець-кінцем, написати автора і ліцензію — це невеличкі вимоги, як на повністю як-завгодне використання фото, нє?
  3. дехто пише назву, автора і ліцензію; може бути, що це ті, на кого я сварилася минулого разу.
  4. ті, хто не дає опису взагалі, характеризуються мною як лінтюхи або пустоголови, яким навіть не спадає на думку, що якщо зірки загораються, автора вказують в оригінальному повідомленні, то це нащось треба.
  5. час від часу трапляється одиничний персик, який пише «автор матеріалу: такий-то» (взявши текст з прес-релізу, гг) і дописує «фото: той-же». Ну це вже зовсім.

Аспект: назва новини


Якщо інфопривід гарячий, а назву все одно треба зберегти читабельно короткою, то я прямо бачу, як крутяться коліщатка у головах людей, які намагаються зібрати пазл із семи слів так, щоб було не як у попередників. Коли слів три (наприклад, «Вікіпедії — 15 років»), то люди махають рукою, і не особливо вигадують. Коли слів з десяток (особливо, коли мова про фотографії — там можна епітети підбирати досхочу), то там і придумати не складно. Мої улюблені випадки були, коли в нас траплялися конкурси статей — як-от торішній конкурс статей «Пам'ятки України: Крим».
  1. Міністерство культури ініціює конкурс статтей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. Міністерство культури України.
  2. Кириленко пропонує писати у Вікіпедію про український Крим. Укрінформ.
  3. Кириленко закликав українців писати статті про Крим у Вікіпедії. LB.ua.
  4. Міністр культури закликав українців писати статті про український Крим у Вікіпедії. zaxid.net.
  5. Мінкультури ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. УНН. 
  6. Мінкультури ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. galinfo.com.ua.
  7. Мінкультури ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. Time-UA.com.
  8. Минкультуры Украины инициирует конкурс статей в Википедии, посвящённый памятникам Крыма. NEWSru.ua.
  9. В Украине проведут конкурс статей в Википедии о Крыме. Новости мира.
  10. В Украине проведут конкурс статей о Крыме для «Википедии». «Объектив», Харьков. 
  11. Министерство культуры инициирует конкурс статей в Википедии, посвященный памятникам Крыма. Електронні Вісті.
  12. Минкультуры В.Кириленко инициирует конкурс статей в Википедии. infoline.ua.
  13. Мінкультури України ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. Львівська газета. 
  14. Мінкультури України ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. Новини Львова. 
  15. Мінкульт ініціювало конкурс статтей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. Фігаро (Львів).
  16. Кириленко ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. prostir.museum. 
  17. Україна розпочинає відвоювання Криму з Вікіпедії. expres.ua. 
  18. Объявлен конкурс статей в Википедии о достопримечательностях украинского Крыма. pk.kiev.ua. 
  19. Міністр пропонує писати у Вікіпедію про український Крим. novyni.com.ua.
  20. Міністерство культури ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. cultua.media.
  21. Пам’ятки українського Криму: новий конкурс статей у Вікіпедії. pedpresa.ua.
  22. Оголошено конкурс статей про український Крим у Вікіпедії. Друг читача. 
  23. В правительстве призвали украинцев работать в проекте Wikipedia-Крым. InfoKava.com. 
  24. Минкульт Украины инициирует конкурс статей в Wikipedia о Крыме. QHA.
  25. Минкульт призвал украинцев писать статьи в Wikipedia про Крым. Svodka.net.
  26. Украина хочет вернуть Крым хотя бы в Википедии. Новости Донецкой Народной Республики. (архів оригіналу)
  27. Украина хочет вернуть Крым хотя бы в Википедии. ИА ФАН.
  28. Минкульт инициирует конкурс статей в Википедии, посвященный достопримечательностям Крым. Citynews.net.ua - Новости Луганска и Луганской области. 
  29. Минкульт призывает писать статьи в Википедию об украинском Крыме. ЛІГАБізнесІнформ.
  30. МИНКУЛЬТУРЫ БУДЕТ ПИСАТЬ НА ВИКИПЕДИИ ОБ УКРАИНСКОМ КРЫМЕ. Украинский Бизнес Ресурс.
  31. Мінкульт України влаштовує конкурс статей про пам'ятки Криму у Вікіпедії. krymr.com. 
  32. Мінкульт ініціює новий конкурс у Вікіпедії. i-pro.kiev.ua. 
  33. Українців закликають писати у Вікіпедію статті про український Крим. VIDIA. 
Зрозумійте мене правильно: я тут не сміюся, не стібусь, не зневажаю людей (як можна, вони ж наш глас розносять інтернетами). Але я ж не вчилася, і все, що я трошки знаю про роботу ЗМІ, це те, що мимохідь лишилося в пам'яті. І це страшенно цікаво: ось я бачу два однакові заголовки регіональних сайтів, це один спер в іншого все цілком; або ж регіональний спер у національного; ось я бачу, хтось перекрутив все з ніг на голову, видно поспішали; одні наголошують на українськість Криму, інші на пам'ятках — це все видає якісь закономірності думання :)

Аспект: джерело


Тут може бути таке:
  1. джерело є
  2. джерела нема
Що трапляється частіше, навіть не знаю. Серед тих, хто вказує джерело, мою любов, звісно, заслужити ті, що ставлять посилання на конкретну публікацію (а не просто на сайт — і шукай тоді).

А от прослідковувати ланцюжки, хто в кого прочитав новину, може приносити неймовірне задоволення. Зазвичай це 2-3 ланки, коли більше п'яти, це вже смачно.

У глухий кут мене ставлять випадки, коли один регіональний сайт посилається на інший регіональний сайт, але не на національний, звідки воно все примандрувало, або на сайт організаторів. Зі свіжого — Високий вал пише про те, що фото чернігівської церкви у потрапило у топ-10 «Вікі любить пам'ятки», і посилається на Depo.Закарпаття, де публікація взагалі-то має в заголовку факт, що в тому ж десятку найкращих фото є дві церкви із Закарпатської області. Ну але так, depo в тому дописі дає всі десять фото, можна було звідти й дізнатися. Якоюсь мірою, це навіть дуже чесно: де прочитав, на те й послався.

Аспект висновковий


У Вікіпедії є сторіночка, де збирають посилання на публікації про неї — ВП:ППВ. Можете дописувати за бажання, за всім не встежиш, хоча ми стараємось. Я туди додаю навіть найменші публікаційки на дивних сайтах-недоробках, аби Вікіпедія була темою тексту, а не просто відсилкою. Часом дивишся і розумієш, що про російську Вікіпедію писали більше, ніж про українську, жаль. З іншого боку, згадують не так і рідко, з днем народження вітають. Живемо :)

Якщо раптом вам треба коментар щодо будь-чого аспекту з цього допису, інсайдерська інформація про вікіпроекти, консультація щодо схем життя вікімедійного руху, або я просто вам така подобаюсь — то ви ж пишіть. Знаєте, краще-таки переперепитати, ніж недоперепитати. 

28 січня 2016

Як я відновлюю справедливість з допомогою Вікіпедії

Інколи оцими вашими інтернетами ходять дурні помилки. Інколи вони розповзаються так, що не знаєш, звідки виросли ноги і, відповідно, де їх треба рубати.

Тоді я йду у Вікіпедію і виправляю помилку там. Усі ви, любі мої, рано чи пізно заглянете в неї і повірите їй, а не бложичкам і автоперекладеним рефератикам. Адже так? :)

Доміцеле Тарабільдене — литовський графік і ілюстратор книжок. Це вам пошуковик видасть відразу. Але придивіться до тексту: «народився», «жив», «помер». Ось вона, несправедливість. Доміцеле Тарабільдене — жінка.

27 серпня 2015

«Моє життя вікіпедиста з аутизмом»

Передмова
Я побачила доповідь на тему «Моє життя вікіпедиста з аутизмом» ще коли вона не була навіть включена у програму Вікіманії, й одразу вирішила, що це треба почути. Виступ Гійома був прекрасний: простий, аргументований і зрозумілий, так ще треба повчитись розповідати. Тому коли він опублікував це есе у себе в блозі (а потім воно з'явилось у блозі Вікімедіа), я вже знала, що перекладу, і поширю. Бо це чудовий текст, друзі мої. 




Два роки тому я виявив, що належу до людей з розладами спектру аутизму. Дізнаючись більше про себе і те, як працює мій мозок, я почав дивитися на своє минуле з нової точки зору. У цьому есе я розповідаю дещо з того, що дізнався про свої успіхи, невдачі і багато речей, які колись мене бентежили, — зокрема й про досвід у русі Вікімедіа.

Це есе було основою доповіді під такою ж назвою, яку я представив на конференції «Вікіманія» 2015. Це не детальний її запис. Є також версія французькою.

11 серпня 2015

«Так, я пишу Вікіпедію. Так, я була в Мексиці»: як це нарешті сталося

Логотип конференції,
Gibrán Ramos Navarro
[CC BY-SA 4.0]
Отже, Вікіманія. Хороший привід написати допис, еге ж? Особливо, якщо попередній був три місяці тому, особливо, якщо Вікіманія сталась з третього разу…
 

Передісторія


Так, з третього. Це не так, що клацнула пальцями, і я вже там. Така поїздка — недешеве задоволення, я б не віддала стільки грошей. Тому «поїхати на Вікіманію» для мене рівноцінно «отримати стипендію від Фонду» (хоча теоретично є інші способи покрити собі acm&trn). Фонд Вікімедіа — то є така організація, яка сидить собі в Каліфорнії і щороку вішає на Вікіпедію банер з благальними очима Джимбо: подайте на прожиття! Крім насущних потреб у вигляді серверів, розробників і на сувеніри, ті гроші ще трохи йдуть на організацію таких вікіздибанок і покриття на них дороги всяким Атам. 

Про насущність вікіздибанок можна сперечатись. Легендарна фраза «люди не жертвують гроші на те, щоб якийсь Base випив соку» на торішній Вікіконференції у Києві точно відтворює думку достатньо великої кількості людей. Вікіпедію пишуть волонтери, усі інші вікіпроекти пишуть волонтери, вони не отримують платні — і навіть соку зазвичай не отримують. Їх багато, а на здибанки потрапляє лише маленька частка. Я не хочу сказати, що середньостатистичний волонтер обов'язково заздрить тим, кому перепадає сік, але буває, і люди мають рацію.

З одного боку, Вікіманія, яка проводиться казна-де, є неймовірною тратою грошей, просто страшенною, якщо за українськими цінами і доходами, з іншого боку, все ж не всі вікіпедисти онлайнові інтроверти, які бояться чужого голосу. Особисто мені завжди хотілось на Вікіманію, щоб побачити цих легендарних людей, яких я регулярно бачу де-небудь у розсилках, на Мета-вікі, у Вікісховищі, у справах стосовно конкурсів, перекладу, статей, фотографій і теде. Людей, які вражають своїми думками і працездатністю, рівнем альтруїзму або флудактивності, своєю молодістю або своєю загартованістю у вікіпроектах. Побачити окремі обличчя — і постояти в натовпі, усвідомлюючи, що всі вони навколо — у чомусь такі ж, як я.