Сторінки

16 березня 2013

Лижі не їдуть, або Речі, яких мені не зрозуміти. Частина ІІ


Уже писала якось про те, як інші люди часом роблять такі речі, що просто не вкладається в голові. Ці речі бувають різні: недорозуміння, інший спосіб звичних дій, або й відверті тупощі. 

Я не розумію, як можна

— не слідкувати за тим, що ти у кого позичаєш. В гуртожитку без цього не обійтися, зрештою, він на те і гуртожиток, щоб молоток (наприклад) був один на поверх і всі знали, в кого саме. Але коли я не можу знайти у себе якусь річ, прошу у того, кому її позичала, повернути цю річ, а людина категорично так заявляє: "Я тобі віддавав," — і перестає звертати на тебе увагу — це ображає. Тим паче, що той гіпотетичний молоток виглядає у нього з рюкзака.
Це ж просто: якщо таке не вперше, то є така штука як щоденник, куди можна записувати позичуване і позичене. І не плутатись, і не виправдовуватись потім "ой, я не помітив". Я переживу, але ж більше ніколи нічого не позичу;
— вважати, що якщо щось із твоїх речей неправильно лежить, то це сусід навмисне його переклав, бо хоче напакостити. Є дуже хороша приказка: "Якщо ви переживаєте, що про вас думають люди, не переживайте — люди про вас не думають". Так і є. Пам’ять тренувати треба і терпіння;
— іти в Мак гуляти. "Давай кудись підемо погуляємо." — "Давай. Куди?"  "В Мак. На Мінську". Люди, що ви курите?

— гнути ту ж лінію, навіть коли змінив свою думку. От в кімнаті спір між двома дівками за вікно: одній душно, другій шумно, відкривати-не-відкривати — куди там Гамлету! Так то ж треба було доводити "я не засну з відкритим вікном", щоб потім просидіти до пів на другої ночі, коли вже всі поснули і до коли кімната провітрилася б тричі, а потім — потім! — відкрити-таки вікно і лягти спати. *у мене мізки закипіли і активно парують*
— бути вегетеріанцем, не істи смаженого, мати цілу батарею косметичних засобів і рюкзак go green, але їсти за ноутбуком, ніколи його не витирати (вже уявляю екологічну різноманітність на клавішах) і залишати після себе купу відходів у вигляді паперу, серветок etc. Хтось капку поверховий, е? 
— нити "ну коли вже весна/літо/зима". Коли треба - тоді і буде. Від того, що хтось просить, клімат не міняється. Він міняється від інших речей, які чорт забирай, усі відомі, ну так що ж, не можна додати один і один і просто не чекати тепла в березні, замість розчаровуватись, що його нема?
 Ех, ну що ви за люди... Одне тішить: частина друга збиралась все-таки довше за першу. Це означає, що
а) люди навколо мене стали більш подібні на мене,
б) я стала більш схожа на оточуючих,
в) я теплячіша, ніж раніше :)
Хто зна' ;)

Немає коментарів:

Дописати коментар