Справедливості хочеться завжди. Нерівність теж справедлива, якщо у неї достатньо підстав. Нерівність у житті — всюди. У смерті — також. Несправедлива нерівність — це коли людина проминає не своєю смертю.
Неприродна людська смерть може бути двох видів: тупа і ще тупіша. Тупо, коли людина помирає під час пожежі, бо забула загасити цигарку. Коли людина помирає через власну тупість, вона стає номінантом на премію Дарвіна. Інша річ, коли тупить не той, хто розплачується життям. Це образливо. Образливо, коли з великої сім’ї виживає тільки мати. Образливо, коли людина гине, бо потрапляє не у той час не в те місце. Образливо, коли людина гине через чиюсь корисливість. Особливо образливо, коли людина гине через чиюсь бездарність, неспроможність, небажання відповідати за свої помилки, через чистої води ідіотизм. Хочеться проклясти цю нерівність, через яку винайдений людьми гуманізм у когось є, а у когось — немає.
Цікаво, як далі піде еволюція? Гуманізм наврядчи буде підхоплено природним відбором, він же ж йому не сприяє. Ех, відмовитися б від усього і просто й звично їсти банани в лісі... Бананом убити важче.
Немає коментарів:
Дописати коментар