— Розмішувати чай, не калатаючи ложечкою по чашці. Я ж бо встаю переважно раніше за дівчат, то що їх не тривожити, довелося вчитись.
— Казати "Привіт!" замість "прівєт" і тут же забувати, з ким я вже віталась і чи то було часом не позавчора.
— Варити суп за 25 хвилин. Вдома ніколи не було ні можливості, ні потреби чи стимулу вимахуватись аж настільки.
— Не соромитись перевдягатись при людях. Без цього не обійтись, бо не виганяти ж усіх щоразу? Думаю собі тепер, чи то не довершити свої навики, подавшись на нудистський пляж?..
— Перемальовувати щось на світло. Вдома то як робилось? — до вікна. Тут же покращена система виглядала так: до стільця біля столу прикріпити лампу, яка світитиме вгору; сісти на стіл, покласти собі на коліна скло (скляну поличку з холодильника); на скло покласти те, що треба перемальовувати, і успішно то робити: на колах робота, між ногами — світло від лампи, видно прекрасно! Мінус лише один: через деякий час стає гаряче :)
— Не втомлюватись від сидіння перед екраном — очі тепер не болять майже ніколи. Не скажу, що це аж надто позитивно: ноги тепер не болять (від ходіння) майже ніколи :(
— Спати з увімкненим світлом. Щоправда, носом в стіну і з натягнутою аж до нього ковдрою, але засинаю :)
— І т. ін. Якось усе і не усвідомлюється одразу.
Милий мій гуртожиток, як же ти мене забембав! Думала посумувати за тобою влітку, але я повернусь. Тому ліпше не треба.
Ой, якби ти знала! Ой, якби ти відала, мила дівчино! Чого тільки не навчили менЕ ті гуртожитки! Стільки всього, що тобі й не снилося. Ти навчилася лише зовсі трохенько з того, чому тебе ще навчить гуртожиток, а може й гуртожитки. Це твої перші спроби пристосування до умов спільного студентського побуту, до виживання в них. Загартуєшся згодом і ні на що не будеш нарікати. Станеш "міцним горішком" в студентському братстві. Тому що ти не просто живеш в гуртожитку. Ти все бачиш, випробовуєш на собі, переживаєш, але не перечиш. Та ще й з таким інтересом сприймаєш усі ці для тебе відкриття. Навіть трішки з гумором :) Лише кажеш, як належно, "Привіт!" замість "прівєт". І взагалі, виглядає, що ти розумниця і такою проживеш своє життя. Думаю, аватарка цього разу мене не підвела. Щасти тобі, Віро!
ВідповістиВидалитиХтозна, може я не такі вже й перші оті спроби. Я знаю, що добре все вміти, та не все робити, і у списку вище - тільки те, що я роблю.
ВідповістиВидалитиАле дякую за побажання щастя - ще жодного разу не завадило :)