неділя, 6 травня 2012 р.

Мексиканська трилогія Роберто Родрігеса — ням-ням

Ням-ням. Але зараз я буду її критикувати.

І хто взагалі додумався називати то трилогією? Я, звісно, розумію, що першу і другу частини об’єднує сюжетна лінія, а другу з третьою — спільні актори. Але ж вони такі різні, такі різні...

El mariachi, як хтось сказав, для душі (не знаю, чи цілком моя душа відпочивала від такої кількості стрілянини і крові, але), в загальному я згоджуюсь. Музикант простодушний, він просто захищає своє життя і кохання (цнотливе, зверніть увагу), а кінець нещасливий і з цим нічого не вдієш. І шкода, але зате немає відчуття несправжності хепіенду (коли один шанс на мільйон випадає головному герою тричі за півгодини).

Desperado — то вже зовсім інша пісня.
Пристрасно-тужлива така. Місцями прикольний фільм, місцями неправдоподібний, місцями згадуєш "ну так, це ж Голівуд" (хоча і Los Hooligans теж причетна), але зо дві сцени мені сподобались, передивлялась кілька разів. Сальма тут просто краля, в дуеті з Бандерасом на 5 з плюсом.

Once Upon a Time in Mexico (тут уже й назва не іспанська, що теж про щось значить) таких сцен уже не має. Є той самий Бандерас, який викаблучується більше, ніж варто. От чого я реально в цьому фільмі не розумію, так це того, як можна увесь фільм робити з мексиканців тупих стріляк (американці там не ліпші, але тим не менш), а потім показувати красиву сцену, де Музикант цілує прапор своєї держави? Це типу "ще не все втрачено"? Може, але дисонанс викликало ще той.
Сальми у фільмі несправедливо мало. Ті спогади, у яких вона з’являється, настільки притягнуті за вуха до стрілянини, що й ну — а може, то в мене просто мізки не встигали перемикатись із бойової частини на романтичну і назад:)

Отаке. Кути згладила заключна мелодія фільму. Приємний мотив, насправді.

PS. Змусило годину мугикати під носа іншу пісеньку, але теж іспанською. Настрій крапаль інакший, але я від неї просто в захваті.
WarCry — Nada Como Tu

3 коментарі:

  1. >Привіт,
    Віро!  Переглянув твої  фотки 
    і деякі висловлювання на фейсбуці 
    і хочу тебе дещо розчарувати, на жаль. По-перше:  З аваткою я знову помилився  –  ти
    не така вже й молода, як про себе кажеш. Звичайний, нормальний вигляд , по
    рокам, і більше нічого особливого. Як усі молоді жінки, студентки в твоєму
    віці. Самовпевненності  у тебе, я
    зрозумів, забагато. Тому що ти дозволяєш собі  ганьбити 
    життям  заслужених людей,
    шанованих українок, сумніватися  в тому,
    що вони кажуть, в їхніх діях.  Що вже
    говорити про мене. Тобі моє слово на 
    ..., як ти кажеш, потрібне. Юридиція  твоя починає проявлятися  відкрито  і, мабуть, вже добре  ˮзбагаченаˮ.  Далі вона буде ще ˮсоковитішоюˮ. У всьому ти  щаслива. Принаймні так виглядає. Тому не бачиш
    горя, біди України.  Вважаєш, що воно
    тільки для України, для українців і вони самі з ним повинні справлятися, як ти
    зі своєю географією.  Сама собою виникає
    думка, що ти  у своєму щасті заодно з
    бандитами, які захопили владу в Україні! Прикро... Але нехай тобі(вам) щастить.
    Прийде час і може всі українці відчуватимуть себе щасливими. Єдине, що  тобі в заслугу, це те, що  ти, поки ще, намагаєшся спілкуватися
    українською. Захоплюйся й далі собою і будь щаслива, як є. А Україна вигребе сміття. Можливо й без тебе!..  Не подобається?.. Не давай приводу.
     


    Vira Motorko


    23 грудня 2010 р.


    Проходжу
    на с/г ярамарку повз підстаркуватого дідка, який, вимахуючи саморобними
    віинками, горланить:
    — Ручні пилососи. Дешево ! Підходим — берем!
    Молода дівчина, проявлячи перед подругою свою ерудованість, почуття гумору чи
    хєр його знає шо, запитує в дідка:
    — А інструкція є ? О_о
    На що дідОК сміливо відповідає, обламуючи своєю фразою пів ринку:
    — Тільки у PDF форматі ! ))


     


    Vira Motorko прокоментувала посилання.


    17 лютого


    І як ви
    вважаєте, це правильно? На весь світ казати, які ми ні на що не здатні? Світ і
    так це знає, не треба в цьому переконувати його і нас. Я категорично проти
    отаких-от заяв на міжнародному рівні. Жоден сусід не допоможе досягти миру у
    власній хаті - вже мали нагоду переконатись на своєму історичному досвіді,
    згадайте-но! Тільки б сміття з хати виносити... Ех ви

    ВідповістиВидалити
  2. Вибачаюся за "юридицію". Я правник, тому мимоволі написав це замість "ерудиція". Іншого способу виправити, крім як писати новий пост, мабуть, нема.

    ВідповістиВидалити
  3. Майте совість, жінко! Видаліть мою писанину. То писалося іншій, уявній особі.

    ВідповістиВидалити